Український кліматичний діалог: роль громадянського суспільства

Дивитися повний запис події

3-я панель Українського кліматичного діалогу показала, “з чим ми стикаємось щодня”, підсумувала Маргот Вальстрем з Робочої групи високого рівня з питань екологічних наслідків війни, коли дякувала учасникам панелі.

Під час конференції URC2024 такі теми, як клімат, навколишнє середовище та біорізноманіття були на другому плані. Тому однією з цілей Українського кліматичного діалогу було висвітлити саме їх. 3-я панель мала назву “Просування реформ у сфері клімату та біорізноманіття: роль громадянського суспільства, громадських організацій та аналітичних центрів в Україні”. В ній взяли участь представники 5 різних організацій громадянського суспільства, які презентували свої напрацювання.

Участь у заході взяли представники Ресурсно-аналітичного центру “Суспільство і довкілля”, WWF-Україна, ГО “Екодія”, а також Норвезької ради у справах біженців (NRC). Модератором панелі виступила Ірина Ставчук з Європейського кліматичного фонду.

Учасники дискусії обговорили, зокрема, сприйняття українцями заходів з кліматичної політики, захисту лісів, природоохоронних територій та управління ними, вплив сільського господарства та використання добрив, а також вплив зміни клімату на внутрішньо переміщених осіб і яким чином вже зараз можна враховувати кліматичні аспекти при відновленні. Головний виклик полягає в тому, як інтегрувати питання клімату в практичну роботу на місцях.

Дослідження, представлене Наталією Андрусевич з Ресурсно-аналітичного центру “Суспільство і довкілля”, показує, що українці відводять питанню зміни клімату значну роль, попри повномасштабне вторгнення росії. Українці відкриті до реалізації заходів кліматичної політики і прагнуть бути добре поінформованими про кліматичні та екологічні питання. Однак підтримка таких заходів є обмеженою, якщо їх реалізація вдарить по  особистих фінансах або вплине на ріст цін, що відображає скрутну ситуацію, в якій наразі перебуває багато українців. Тому метою має бути розробка якісної комунікаційної стратегії для висвітлення питань зміни клімату, яка б дозволила залучити громадськість і, тим самим, підтримувала уряд у реалізації кліматичної політики. Дослідження, профінансоване Українським кліматичним офісом/C4CA, буде презентовано наприкінці липня для широкої аудиторії.

У сфері екології та охорони природи основною проблемою наразі є низька інституційна спроможність. За словами Анастасії Драпалюк з Фонду охорони навколишнього природного середовища, існує велика нестача кадрів і очікується подальша плинність кадрів через низьку заробітну плату в цьому секторі. Низька інституційна спроможність спричинена браком коштів, оскільки уряд наразі не в змозі інвестувати. Відсутність туризму який є наслідком Covid-19, та активних бойових дій, ще більше посилила дефіцит бюджету.

Валерія Коломієць з WWF -Україна також закликає до посилення захисту лісів, підкреслюючи їх важливість як джерела доходу для місцевих громад та використання деревини для опалення. Відповідаючи на питання про відновлення Каховської ГЕС, пані Драпалюк послалася на спостереження, що на постраждалій території вже ростуть молоді ліси, і порекомендувала замість відновлення станції, створити природний заповідник.

У сфері сільського господарства Україна наразі бореться з замінуванням та забрудненням сільськогосподарських земель через воєнні дії та наслідки зміни клімату. Як пояснила Марія Бєлкіна, громадська організація “Екодія” займається проблемою пом’якшення наслідків зміни клімату і поставила собі за мету підвищити ефективність використання добрив, що водночас зменшить залежність від викопних видів палива. Це також має стати наступним кроком на шляху до вступу в ЄС, а саме – імплементації Директиви про нітрати. “Екодія” також підтримує фермерів у їхніх зусиллях з адаптації до глобального потепління, щоб забезпечити передбачуваність та стабільність врожаїв для покращення продовольчої безпеки.

У секторі гуманітарної допомоги не викликає сумнівів, що в центрі уваги мають бути насамперед потреби людей. Тим не менш, Норвезька рада у справах біженців вже намагається інтегрувати кліматичні дії в процес відновлення. “Найбільш екологічна відповідь часто є найкращою гуманітарною відповіддю”, – стверджує Александр Девіс і зазначає, що кліматичні рішення часто мають додаткові позитивні результати, такі як покращення безпеки та економічні вигоди, якщо враховувати весь період окупності.

Усі учасники дискусії погодилися, що питання клімату та біорізноманіття повинні бути інтегровані в планування та реалізацію повоєнного відновлення. Як зазначила Валерія Коломієць з WWF-Україна, метою має бути “пов’язати наші потреби у відновленні з нашими потребами у збереженні”. Представлені організації вже працюють над інтеграцією кліматичних та екологічних аспектів у всі свої дії і постійно включають їх у свої  рекомендації.

На завершення Маргот Вальстрем ще раз підкреслила, що представники громадянського суспільства, які працюють на місцях, є особливо важливими, і що уряди, які фінансують їхню діяльність, повинні “звернути увагу на неохідність фінансування та допомоги у таких питаннях”.

Захід організовано спільно Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України та Українським кліматичним офісом в рамках проєкту “Capacities for Climate Action” (C4CA), що виконується GIZ на замовлення Федерального міністерства економіки та захисту клімату Німеччини (BMWK) в рамках Міжнародної кліматичної ініціативи (IKI) та співфінансується ЄС.