Український кліматичний діалог: ключові інсайти
Український кліматичний діалог в Берліні відзначив зусилля країни у реалізації кліматичної політики, відзначивши тісну співпрацю з Німеччиною та ЄС. Даний захід відбувся в рамках URC2024, та був спільно організований Українським кліматичним офісом/C4CA та Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України, охопивши широке коло тем, включаючи формування національної політики, інтеграцію до ЄС, місцеві виклики, ціноутворення на викиди вуглецю та систему торгівлі квотами на викиди.
Київ, 13 червня 2024 року
“Зміна клімату не чекає на закінчення війни. Ми повинні інтегрувати клімат в усі аспекти відновлення”, – заявив Фаб’єн Порше з DG Clima на заході в рамках URC2024, організованому спільно Українським кліматичним офісом/C4CA та Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України (Міндовкілля).
Представники бізнесу зацікавлені в амбітному національно-визначеному внеску (НВВ), оскільки він є передумовою для інвестицій, пояснив Філіп Беренс, керівник Міжнародної кліматичної ініціативи (IKI) Федерального міністерства економіки та кліматичних дій Німеччини (BMWK).
Захід охопив широке коло тем, включаючи формування національної політики, інтеграцію до ЄС, місцеві виклики, ціноутворення на викиди вуглецю та систему торгівлі квотами на викиди. Обговорювалися також питання співпраці з Німеччиною, відновлення лісів, сільського господарства, природоохоронних територій, а також нагальна потреба в екологічних експертах, які часто працюють за невелику фінансовувинагороду або взагалі без неї, і все це на тлі постійних атак росії. Вплив цих атак на навколишнє середовище представив Леннард де Клерк з Ініціативи з обліку викидів парникових газів під час війни, повідомивши, що викиди парникових газів зростають за 2 роки воєнних дій становлять 175 мільйонів тонн CO2.
Незважаючи на повномасштабне вторгнення росії, Україна продемонструвала значний прогрес у кліматичній політиці. Нещодавно Міндовкілля за підтримки Українського кліматичного офісу/C4CA розробило Стратегію кліматичної політики до 2035 року та проєкт закону “Про засади державної кліматичної політики України”. Заступник міністра Вікторія Киреєва зазначила, що Стратегія кліматичної політики вже схвалена Кабінетом Міністрів України і наразі готується до подальших обговорень у профільному комітеті Верховної Ради України. Крім того, у 2025 році Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів також має намір оголосити “амбітну ціль” щодо збільшення Національно-визначеного внеску (НВВ).
Враховуючи досвід та кращі практики Німеччини у сфері кліматичної політики, така співпраця є надзвичайно важливою та цінною для України. Водночас кліматична політика України передбачає багатовекторний підхід. Тому, окрім Стратегії та законопроєкту, які відповідають стандартам та вимогам Європейського Союзу, Міндовкілля поділилося, що його фахівці паралельно працюють ще над низкою напрямків.
«Пріоритетних напрямків одразу декілька: Законопроєкт про клімат, Кліматична стратегія, СТВ у розрізі СВАМ. Також ми вже розпочали роботу над низьковуглецевою стратегію. Ми розуміємо, що світова спільнота хоче бачити як Україна буде рухатись шляхом декарбонізації, які зобов’язання на себе братимемо в майбутньому», – підсумувала заступниця Міністра Вікторія Киреєва.
Під час заходу представники ЄС та Німеччини також відзначили зусилля України, наголосивши на тісній співпраці та вкотре підтвердили свою підтримку. Перший заступник Міністра Олександр Краснолуцький підкреслив цінність співпраці з Німеччиною у сфері кліматичної політики: “Ця співпраця наближає нас до європейської спільноти та підтверджує, що Німеччина розглядає Україну як стратегічного партнера”.
Яскравими прикладами підтримки Німеччини у питаннях збереження довкілля, запобігання забрудненню та реалізації ефективної кліматичної політики є Кліматичний клуб та Український кліматичний офіс: “За допомогою Кліматичного офісу ми хочемо підтримати Україну в координації зеленої, дружньої до клімату відбудови та прискорити вступ до ЄС та підтримку функціонуванню економіки країни”, – заявив Бертольд Гуке, генеральний директор Департаменту захисту клімату (BMWK); у свою чергу, Філіп Беренс підкреслив, що Кліматичний клуб є місцем, де країни, які встановлюють собі амбітні цілі, збираються разом, щоб обговорити політичні аспекти, ціни на викиди та інтенсивність викидів вуглецю.
“Ми знаходимося на початковому шляху у виконанні тих зобов’язань, які Україна хоче на себе взяти до 2050 року. Окрема подяка Німеччині за підтримку всіх кліматичних прагнень України”, – сказав Олег Бондаренко, голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування.
Захід відзначив усі зусилля, які Україна докладає для просування екологічної та кліматичної повістки навіть під час війни, і, яку, як підкреслила Маргот Вальстрьом, колишня міністерка закордонних справ Швеції, у своїй вступній промові: “Дехто вважає розкішшю, абстрактним поняттям, додатком, з яким можна буде розібратися після війни. Але це не так, ця тема важлива для виживання людей та економіки України”.
Захід організовано спільно Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України та Українським кліматичним офісом в рамках проєкту “Capacities for Climate Action” (C4CA), що виконується GIZ на замовлення Федерального міністерства економіки та захисту клімату Німеччини (BMWK) в рамках Міжнародної кліматичної ініціативи (IKI) та співфінансується ЄС.