Підсумки side-event в рамках міжнародної конференції СОР29 «Вуглецеві ринки та ціноутворення: Як залучити приватні інвестиції у пріоритетні напрямки зеленого відновлення?”

Україна активно працює над впровадженням ринкових механізмів декарбонізації та зеленого відновлення на тлі значних руйнувань, спричинених війною. Зусилля зосереджені на створенні схеми торгівлі квотами на викиди парникових газів (СТВ) та прийнятті міжнародних стандартів МЗВ для забезпечення ефективного моніторингу, звітності та верифікації. Під час заходу в рамках СОР29, організованого проєктом «Потенціал для кліматичних дій» (С4СА) / Український кліматичний офіс, експерти обговорили перспективу використання таких інструментів, як ринок вуглецевих кредитів відповідно до статті 6 Паризької угоди, та можливості для залучення інвестицій задля посилення енергетичної безпеки та досягнення кліматичних цілей.

Під час свого виступу пан Танапонг Дуангмане, Директор з питань екологічної політики Фонду Мае Фах Луанг під Королівським патронатом (Таїланд), обговорив підхід Таїланду до вуглецевого кредитування. Пан Дуангмані також згадав про майбутній закон про зміну клімату, який запровадить СТВ, де значна частина квот потенційно буде покриватися за рахунок вже існуючих кредитів.

Представники уряду та практики поділились своїм досвідом та очікуваннями щодо того, як політика Уряду допоможе залучити інвестиції приватного сектору для проєктів, які зменшують викиди парникових газів, підтримують сталий розвиток і відповідають національним цілям, таким як ініціатива «зеленого відновлення» України.

Ольга Гассан Заде, членкиня наглядового органу за статтею 6.4, відмітила велику цікавість до досвіду колег з Таїланду і розповіла про досягнення України на шляху до кліматичної нейтральності. Спікерка зазначила, що Україна розробляє власну систему торгівлі викидами (СТВ) з метою приєднання до СТВ ЄС після набуття членства в ЄС. Значні потреби країни в реконструкції та управлінні викидами вимагають детальної нормативно-правової бази та методології.

Пан Ніколас Крейбіх, старший науковий співробітник Вуппертальського інституту, Німеччина, поділився своїм баченням добровільного вуглецевого ринку, відзначивши необхідність зміцнення потенціалу в багатьох країнах для кращого розуміння та використання вуглецевих кредитів різними суб’єктами, в тому числі корпораціями. Він представив модель кліматичного внеску – альтернативу, яка дозволяє корпораціям підтримувати кліматичні заходи поза межами своїх ланцюжків створення вартості, не претендуючи на вуглецеву нейтральність, що стає дедалі складнішим в Європі.

Існує нагальна потреба у зеленому відновленні України, що зумовлена значною шкодою від російської агресії, яка ускладнює та збільшує витрати на зусилля з відновлення. Про це зазначив Сергій Дикий, експерт Групи підтримки реформ при Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України, підкресливши, що триває розвиток як СТВ, так і Статті 6, інтеграція та застосування яких потребують більш широкого обговорення та прийняття рішень.

На завершення пан Андрій Кітура, Офіс зеленого переходу при Міністерстві економіки, diXigroup, Україна, обговорив шлях, пройдений Україною, та поточні стратегії щодо забезпечення ринкової готовності та розвитку вуглецевого ринку, спираючись на свій досвід за останні 15 років.

Незважаючи на виклики, Україна має потенціал для впровадження ефективних рішень, підкріплений підготовленими проектами в різних секторах, міжнародною підтримкою та інноваційними фінансовими підходами.

Захід організовано проєктом «Потенціал для кліматичних дій» (С4СА) / Український кліматичний офіс, що впроваджується GIZ на замовлення Федерального міністерства економіки та захисту клімату Німеччини (BMWK) в рамках Міжнародної кліматичної ініціативи (ІКІ) та співфінансується Європейським союзом.