Нові стейкхолдери долучаються до зусиль України у сфері кліматичної політики
Минулого тижня Міністр захисту довкілля та природніх ресурсів Руслан Стрілець разом з послом Євросоюзу в Україні Катаріною Матерновою, послом Японії в Україні Кунінорі Мацудою, головою ЕкоКомітету Верховної Ради України Олегом Бондаренком, та іншими представниками дипломатичних установ іноземних держав та міжнародних організацій, ключовими експертами у сфері клімату зустрілись в «Українському кліматичному офісі» для обговорення розвитку державної кліматичної політики в Україні.
Минулого тижня Міністр захисту довкілля та природніх ресурсів Руслан Стрілець разом з послом Євросоюзу в Україні Катаріною Матерновою, послом Японії в Україні Кунінорі Мацудою, головою ЕкоКомітету Верховної Ради України Олегом Бондаренком, та іншими представниками дипломатичних установ іноземних держав та міжнародних організацій, ключовими експертами у сфері клімату зустрілись в «Українському кліматичному офісі»* для обговорення розвитку державної кліматичної політики в Україні.
Міністр презентував присутнім напрацювання за півроку, та розповів, що Міндовкілля продовжує поступово формувати комплексну інфраструктуру для реалізації кліматичної політики:
«Сьогодні маємо вже схвалену Кліматичну стратегію до 2035 року і рамковий законопроєкт у Парламенті – документ повністю узгоджується з цілями ЄС щодо досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року. Його вже погодив профільний ЕкоКомітет Верховної Ради. Очікуємо найближчим часом на його розгляд Парламентом», – повідомив Руслан Стрілець.
За його словами, схвалення законопроєкту стане практичним кроком переходу від стратегії до дій по розбудові архітектури кліматичного урядування, а всі наступні секторальні документи будуть базуватися на цьому рамковому законі. Тим часом, Міністерство також працює над законопроєктом щодо функціонування системи торгівлі квотами на викиди парникових газів та Довгостроковою стратегією низьковуглецевого розвитку і планує у 2024 році провести моделювання сценаріїв економічного відновлення, які будуть презентовані у 2025 році.
Таким чином, Україна напрацьовує інструменти проведення декарбонізації для бізнесу задля збереження економічного зростання та забезпечення власного внеску у запобігання зміні клімату.
Захід відбувся за сприяння «Українського кліматичного офісу», який функціонує в рамках проєкту “Capacities for Climate Action” (C4CA), що виконується GIZ на замовлення Федерального міністерства економіки та захисту клімату Німеччини (BMWK) в рамках Міжнародної кліматичної ініціативи (ІКІ) та співфінансується Європейським союзом.