Роль сталого розвитку у відновленні України: підсумки заходу

Після повномасштабного вторгнення з’явилися численні плани економічного відновлення та відбудови України. Узгоджене планування відновлення має вирішальне значення для досягнення найближчих і довгострокових цілей України та задоволення потреб у фінансуванні у прозорий та ефективний спосіб. Але як зорієнтуватися в цьому різноманітному вирі стратегій і планів?  Яку роль може відігравати сталий розвиток і як ефективно реалізувати стратегії?

Ці важливі питання були розглянуті на заході, який УКО організував спільно з Міжнародним інститутом сталого розвитку (IISD).

Експерти, політики та зацікавлені сторони зібрались, аби обговорити стратегії сталого відновлення України, окреслити роль будівельного та житлового секторів у відбудові, а також розглянути фінансові аспекти цього процесу. Висновки та рекомендації з нещодавнього аналізу планів «зеленого» відновлення України представив д-р Олександр Сущенко, який розповів про рамки та підходи до сталого розвитку в будівельному секторі.

«Ця подія є важливою віхою на шляху до сталого розвитку в Україні. Перехід від «коричневої» до «темно-зеленої» економіки вимагає використання сучасних технологій. Створення системи управління, яка заохочує стійкі інвестиції та збалансований фінансовий облік приватних компаній, одночасно захищаючи їх від ризику «greenwashing», є життєво важливим», – підкреслила у своїй вступній промові Джулія Джессон, керівник проєкту «Capacities for Climate Action»/ Український кліматичний офіс, GIZ.

Загалом, відбудова за принципом build back better є необхідною і вимагає загального розуміння принципів сталого розвитку, але одночасно вона має бути практичною. Панельна дискусія, організована Міжнародним інститутом сталого розвитку (IISD), була присвячена будівництву та житловому сектору – наріжному каменю для відновлення України. Дискусія висвітлила численні виклики, які необхідно вирішити для ефективного впровадження зелених стандартів, включаючи забезпечення фінансових можливостей, розвиток людського капіталу, підвищення технічної експертизи, і подолання логістичних та операційних бар’єрів. Філіп Гасс, директор енергетичної програми IISD, поділився своїми думками: «Починаючи з 2022 року, Інститут підтримує українські організації та Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України з метою інформування зацікавлених сторін про те, що, незважаючи на виклики, зелені сталі рішення є актуальними навіть під час війни. І ми тут, щоб продемонструвати, що відбудова за принципом build back better можлива навіть у найскладніші часи, і відбувається вже зараз». Юрій Шафренко, заступник директора з питань економічної політики Офісу Президента України, підкреслив відданість України досягненню Цілей сталого розвитку (SDGs).

У заключній сесії заходу взяли участь фінансові експерти, представники уряду та зацікавлені сторони з ЄС, які обговорили, як сталий фінансовий розвиток може сприяти відновленню України.

Ключові висновки: дискусії підкреслили необхідність роботи у наступних напрямках:

• Законодавчі рамки: створення систем, що забезпечать сталість проєктів і планів відновлення.
• Навчання та розвиток потенціалу: підготовка архітекторів, дизайнерів та зацікавлених сторін до впровадження сучасних зелених стандартів.
• Пілотні проєкти: демонстрація переваг сталої відбудови, включаючи комфорт проживання, вплив на здоров’я та економію коштів, для подальшого масштабування.

Переглядаючи плани відновлення, Україна має визначити пріоритетність конкретних дій та заходів для досягнення відчутних результатів. Таксономія має враховувати потреби всіх зацікавлених сторін, особливо на місцевому та регіональному рівнях. Місцеві громади, які зазнали найбільшої шкоди, повинні отримати достатнє фінансування для відновлення. Водночас, місцеві плани з відновлення повинні включати принципи сталого розвитку, щоб гарантувати, що зусилля з відновлення будуть не лише ефективними в короткостроковій перспективі, але й відповідатимуть довгостроковим цілям сталого розвитку.

Ольга Юхимчук, заступниця міністра з питань європейської інтеграції Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, у своєму виступі наголосила, що Україна залишається відданою досягненню цілей ЄС, включаючи досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року. Вона підкреслила, що Національно-визначений внесок (НВВ) країни слугує не лише цільовим показником, але й комплексним інвестиційним планом для відновлення.

Міжнародні партнери повинні координувати свої зусилля для забезпечення синхронного використання критеріїв сталості для проєктів з відновлення.

Торстен Воллерт, радник Представництва ЄС в Україні з питань енергетики, підкреслив важливість готовності: «Правила та норми ЄС незабаром будуть діяти в України, і до цього потрібно готуватись. Житлово-комунальне господарство – це складна галузь, і ми повинні зменшити корупційні ризики. Законодавство має вирішувати практичні питання. В ЄС діють стандарти енергоефективності, розробляється законодавство, є експерти, і Україна має бути готовою, аби уникнути ситуації, коли політичні рішення є, а на місцях впровадження буде проблемою. Звісно, ви можете залишатися на низькому рівні енергоефективності, але вам доведеться заплатити за це відповідну ціну».

Під час дискусії учасники зазначили, що Україна повинна вже зараз розпочати навчання архітекторів та дизайнерів, підготовку обладнання та вирішення широкого кола питань, таких як закупівлі, розвиток людського потенціалу та підвищення обізнаності громадськості, щоб прокласти шлях до сталої відбудови.

Попри війну Україна може стати прикладом для наслідування, демонструючи переваги сучасних зелених будівель. Зразкові проєкти, створені сьогодні, можуть бути масштабовані в наступні десятиліття, слугуючи орієнтирами для сталого розвитку. Для забезпечення підтримки з боку громадськості та зацікавлених сторін вкрай важливо інформувати про переваги сучасних стандартів – підвищений комфорт проживання, покращення здоров’я та економію коштів. Пілотні проєкти мають не лише демонструвати ці переваги, а й слугувати навчально-тренінговими центрами. Унікальна стійкість України та її технологічний досвід створюють міцний фундамент для обміну знаннями та просування інноваційних рішень у сфері «зеленого» відновлення.

У своєму заключному слові Роберт Кюнне, координатор сектору енергоефективності та захисту клімату, GIZ, підкреслив, що Український кліматичний офіс і надалі сприятиме дискусіям з метою мобілізації зеленого та сталого фінансування для зеленого відновлення.

Захід спільно організовано Міжнародним інститутом сталого розвитку (IISD)  та проєктом «Потенціал для кліматичних дій» (С4СА) / Український кліматичний офіс, що впроваджується GIZ на замовлення Федерального міністерства економіки та захисту клімату Німеччини (BMWK) в рамках Міжнародної кліматичної ініціативи (ІКІ) та співфінансується Європейським союзом.