Визначені ключові пріоритети та потенційні синергії на координаційному засіданні між міжнародними донорами

Понад 100 представників проєктів, що фінансуються донорами, спільно з Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України вдруге зібралися, щоб обговорити досягнення синергії у підготовці стратегічних документів, що охоплюють кліматичні питання на національному та регіональному рівнях, а також домовитися про надання політичних консультацій щодо реалізації малих проєктів децентралізованої відновлюваної енергетики для визначення шляхів подолання бар’єрів та започаткування можливої співпраці між їх виконавцями.

У вступному слові заступниця Міністра Вікторія Кирєєва зазначила, що навіть під час війни Україна досягла значного прогресу, адже було прийнято кліматичну стратегію до 2035 року, вже зареєстровано кліматичний закон у Верховній Раді, наразі обговорюється стратегія СТВ, а незабаром розпочнеться робота над стратегією низьковуглецевого розвитку.

Під час першої робочої групи учасники визначили рекомендації щодо першочергових політик та заходів, а також зібрали деякі рекомендації для стратегічних документів. Всі сторони погодилися, що необхідно визначити пріоритетність зелених критеріїв у відновленні, узгодити національні плани та цілі з планами та цілями ЄС, а також національними та регіональними цілями всередині України. Для цього необхідно створити відповідні робочі групи та налагодити міжвідомчу координацію для досягнення найкращих результатів.

Ілка Старрост, керівник проєкту “Розвиток потенціалу з питань кліматичної політики в країнах Південно-Східної та Східної Європи, Південного Кавказу та Центральної Азії, Фаза ІІІ” підкреслила, що проєкт продовжить свою підтримку і надалі зосередиться на двох основних напрямках – підтримка вступу до ЄС з питань, пов’язаних з кліматом, та активізація роботи з зеленого відновлення України.

Друга робоча група була зосереджена на малих проєктах з відновлюваної енергетики та розвитку регіонального потенціалу. Учасники групи дійшли згоди, що потенціал громад слід розвивати на основі механізму matchmaking, запроваджувати програми менторства, а також розробляти більше програм, спрямованих на навчання жінок. Інша частина дискусії була присвячена доступності енергетичного обладнання та механізмам її розвитку, таким як стале фінансування та усунення бюрократичних перешкод, що сприятиме реалізації малих проєктів.

Карін Францен, директор проєкту та співголова Секретаріату Німецько-Українського енергетичного партнерства, GIZ, підсумувала, що проєкт продовжить зміцнювати енергетичну безпеку України шляхом проведення кампанії збору засобів та обладнання для відновлення інфраструктури, та висловила сподівання, що сьогоднішня зустріч сприятиме збільшенню кількості малих проєктів.

Детальний звіт про захід буде опублікований найближчим часом з метою продовження обміну думками та поглибленню співпраці.

Захід був організований Українським кліматичним офісом, який функціонує в рамках проєкту “Capacities for Climate Action (C4CA)”, що впроваджується GIZ на замовлення Федерального міністерства економіки та захисту клімату Німеччини (BMWK) в рамках Міжнародної кліматичної ініціативи (ІКІ) та співфінансується Європейським союзом, спільно з Секретаріатом Німецько-Українського енергетичного партнерства, що впроваджується GIZ на замовлення Федерального міністерства економіки та захисту клімату Німеччини (BMWK).