Біометан – зелене паливо майбутнього та ключ до енергетичної незалежності України

Біометан – це газ, який виробляється з біомаси (природної органічної відновлюваної сировини). За фізико-хімічними характеристиками він схожий до природного газу (суміш 90%-95% метану, а решта – інші гази). Це очищена версія біогазу, одного з основних відновлюваних газів, який може допомогти декарбонізувати українську енергетичну систему. Оскільки біометан подібний до природного газу, існуюча інфраструктура може бути використана для його транспортування, виробництва енергії та промислової переробки. А високий рівень газифікації України (понад 90%) дозволяє будувати біометанові заводи з урахуванням наявності точок підключення практично по всій Україні (включаючи, зокрема, сільську місцевість, де доступна сировина).

Потенціал біометану в Україні є найбільшим серед усіх країн ЄС і еквівалентний щонайменше 50% валового кінцевого споживання природного газу. Наразі 4 компанії в Україні вже можуть виробляти біометан, 2 компанії – вже закачують перші партії біометану в місцеві розподільчі мережі. Проте виробники біометану досі не постачають його до української магістральної газотранспортної системи. Експорт до ЄС наразі поки що не відбувається через низку законодавчих бар’єрів, які планують усунути у 2025 році.

Мінімальна собівартість виробництва біометану становить приблизно 650 євро/тис. куб. м, що на 30-50% вище за середньорічну ціну природного газу для промислових споживачів в Україні (близько 435 євро/тис. куб. м у 2024 році).

Хоча наразі собівартість виробництва біометану є високою, він має великий потенціал у майбутньому, оскільки даний газ виробляється локально, тому залежність від імпортованих джерел енергії поступово зменшуватиметься. Крім того, гроші, інвестовані в біометан, залишаються в Україні, стимулюючи економіку країни. Біометанові проєкти будуть втілюватися в сільській місцевості України, яка часто має обмежену інфраструктуру та високий рівень безробіття місцевого населення. Завдяки цьому будуть створюватися нові робочі місця, розвиватимуться нові сектори економіки (інжиніринг, логістика, місцеве виробництво обладнання) та покращуватиметься екологічна ситуація на місцевому рівні. Це також дозволить використовувати відходи з ферм та переробних підприємств для виробництва органічного добрива (дигестату) для сільського господарства в якості побічного продукту.

Очікується, що в найближчі 3-5 років Україна значно підвищить ціни на СО2. Це станеться з кількох причин: або через запровадження Carbon Border Adjustment Mechanism (CBAM), або через підвищення податку на викиди СО2, або через створення системи торгівлі викидами парникових газів (щонайменше 20-30 євро/т СО2-екв. в Україні, тоді як поточна ціна ЄСТВ становить 80 євро/т CO2). Біометан за таких умов вже стане дешевшим за природний газ, плюс самі технології виробництва біометану стають дешевшими.

Біометан може сприяти децентралізації виробництва та постачання енергії, та посилення енергетичної безпеки шляхом як заміщення імпортованого природного газу, так і розосередження точок генерації, які за таких умов навряд чи будуть знищені одночасно.

Ціна на біометан є більш стабільною, в той час як ціна на природний газ коливається, оскільки це міжнародний товар із загальною тенденцією до здорожчання (за останні 10 років). Газ є викопним паливом, яке не є сталим у довгостроковій перспективі та ресурси якого є вичерпними, тоді як біометан є відновлюваним джерелом, адже сировина для нього поновлюється щороку, а скорочення викидів CO2 сприяє декарбонізації.

Виробництво біометану також може сприяти декарбонізації сільськогосподарського сектору, який важче декарбонізувати, ніж, наприклад, енергетичний сектор. Важливою додатковою перевагою біометанових установок є здатність виробляти дигестат – органічне добриво, яке можна використовувати в сільському господарстві.

Біометанові заводи також можуть слугувати універсальною базою для комплексних проєктів відновлюваної енергетики, використовуючи різну сировину – агрозалишки, енергетичні культури, гній, ТПВ, відходи переробки, надлишкову електроенергію від сонця/вітру тощо, та виробляючи різноманітні кінцеві продукти – електроенергію, тепло, охолодження, CO2, H2, синтез-газ, СПГ/ЗПГ, дигестат тощо – як для місцевої утилізації, так і для експорту.

Через високий попит на відновлення в Україні під час та після війни в найближчі роки біометан може слугувати універсальною технологією як один з компонентів для відновлення зруйнованої енергетичної інфраструктури на місцевому та національному рівнях і, таким чином, може підвищити рівень енергетичної безпеки, роблячи енергопостачання більш автономним на місцевому рівні.

І останнє, але не менш важливе: Україна з високим потенціалом виробництва біометану може стати основним його імпортером до ЄС, зміцнюючи економічне співробітництво та допомагаючи повоєнному відновленню – щонайменше 35% попиту на біометан в ЄС може бути забезпечено Україною до 2035 року.

Дізнайтеся більше про потенціал біометану в Україні у детальному аналітичному дослідженні, проведеному спільно Українським кліматичним офісом в рамках проєкту “Capacities for Climate Action”, Green Deal Ukraїna Project (Helmholz-Zentrum Berlin) та Forum Energii.

Аналітичне дослідження спільно розроблене Українським кліматичним офісом в рамках проєкту “Capacities for Climate Action”, Green Deal Ukraїna Project (Helmholz-Zentrum Berlin) та Forum Energii.

Проєкт «Capacities for Climate Action(C4CA)» виконується GIZ за дорученням Федерального міністерства економіки та захисту клімату Німеччини (BMWK) та співфінансується Європейським Союзом та Міжнародною кліматичною ініціативою (IKI).