Експертна дискусія про вуглецеве ціноутворення та економічні наслідки: інсайти, виклики та рішення для України

«Вуглецеємність української економіки більш ніж втричі перевищує показники ЄС, тому існує загальна потреба у підвищенні ресурсо- та енергоефективності та скороченні викидів для підвищення її конкурентоспроможності. Крім того, це наше зобов’язання на шляху приєднання до ЄС, тому сьогоднішня подія, покликана стати платформою для обміну досвідом. Нам потрібно знайти консенсус, який дозволить реформувати вуглецеве ціноутворення як для економічного зростання, так і для декарбонізації», – зазначив Павло Масюков, директор проєкту “Підтримка впровадження схеми торгівлі викидами в Україні”, який модерував захід.

Протягом 2024 року Україна вже зробила значний прогрес на шляху до кліматичних реформ ЄС – прийняла рамковий Кліматичний закон, який передбачає досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року, та створив підґрунтя для ринкових механізмів та інструментів, що сприятимуть досягненню цілей державної кліматичної політики. Система торгівлі квотами на викиди (СТВ) визначена як один з основних ринкових механізмів досягнення кліматичної нейтральності. Для цього український уряд у співпраці з іншими зацікавленими сторонами працює над відновленням роботи системи моніторингу, звітності та верифікації (МЗВ), розробкою плану дій щодо СТВ та проєкту рамкового закону про СТВ для її впровадження.

Різні міжнародні ініціативи та інституції, що фінансуються донорами, підтримують Україну не лише в процесі створення СТВ, але й у проведенні різноманітних моделювань для розробки сценаріїв ціноутворення на вуглець та визначення можливих траєкторій його поступового підвищення до рівня цін в ЄС. Інші важливі заходи пов’язані з оцінкою впливу вуглецевого ціноутворення, а також впровадженням Механізму регулювання викидів вуглецю на кордоні з Європейським союзом (CBAM) на економіку України. Така діяльність має на меті забезпечити політиків критично важливою інформацією для прийняття обґрунтованих рішень, а також підтримати бізнес у стратегічному плануванні свого розвитку шляхом розгляду можливих сценаріїв ціноутворення на викиди вуглецю в Україні.

Ціноутворення на викиди вуглецю сприяє скороченню викидів, прокладаючи шлях до узгодження з майбутньою СТВ через коригування оподаткування.

Богдан Семененко, директор Департаменту запобігання промисловому забрудненню та кліматичної політики Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України: «Ще до війни ми ставили перед собою досить амбітні цілі. Ми запустили систему МЗВ, але через війну скасували її обов’язковий статус. Тим не менш, ми продовжуємо рухатися вперед, тому що від нас залежить наше майбутнє. Війна спровокувала 180 мільйонів тонн викидів у 2022-2023 роках, тому нам потрібно залучати додаткові інвестиції в зелене відновлення. Цей захід важливий, тому що ми обговорюємо, як ми будемо рухатися вперед і досягати цих кліматичних цілей, а також збираємо думки стейкхолдерів, щоб їх врахувати».

Під час другої частини дискусії учасники погодилися, що запровадження вуглецевих квот слід розглядати не лише як інструмент скорочення викидів, але й як можливість залучення додаткового фінансування. Фаб’єн Порше, спеціаліст з питань кліматичної дипломатії, DG CLIMA, підкреслив, що «У критичні роки відбудови Україна має новий шлях – встановити ціну на вуглець там, де це найбільш актуально, і використовувати отримані кошти для відбудови. Але система має бути передбачуваною та надійною для залучення інвестицій».

Захід організовано Українським кліматичним офісом за підтримки Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Секретаріату Енергетичного Співтовариства, проєкту Low Carbon Ukraine, проєкту Green Deal Ukraine, компанії Deloitte, Офісу зеленого переходу при Міністерстві економіки та Інституту економічного прогнозування (Україна).

Проєкт «Capacities for Climate Action(C4CA)» виконується GIZ за дорученням Федерального міністерства економіки та захисту клімату Німеччини (BMWK) та співфінансується Європейським Союзом та Міжнародною кліматичною ініціативою (IKI).